О, Боже праведний, Боже святий!
Звідкіля ж ці слова золоті?
Я котрі цілую, бо як душу ціную,
Адже вірю, що шлеш їх мні Ти.
Нажаль, не усім зрозуміти,
Яка то блаженственна мить,
Коли все залишаю, перо обіймаю,
Мов небесну невидиму нить.
О, предивна яка благодать,
Твори святії писать!
В котрих величати отця, Сина й Матір
І зустрічі з ними чекати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий