Отче наш, що є ти в святих небесах

Отче наш, що є ти в святих небесах

Просим, зішли ти нам дивний свій страх,

Поверни любов втрачену і святеє терпіння,

А в терпінні – надію на воскресіння.

Нехай же святиться ім’я вічне твоє

І святих, хто в небесах з тобою жиє.

І всіх тих, хто хрещений святою водою –

І дітей, що народжені вдруге Тобою.

І нехай же завжди буде воля Твоя.

Аж подоки існує цей світ і Земля.

З тим, щоб примножилась кількість спасенних –

До війська Твого, що і так незліченне.

Як в небесах святих – так на грішній землі

Щоби зазвучали псалми лиш Твої.

Щоб весь грішний люд і прозрів, і проснувся

Та до Тебе лицем врешті щоб повернувся.

Просимо хліба щоденного, Боже, дай нам

Всегрішним і немічним Твоїм рабам

Хоч ми й не достойні, о Боже, кохання

Та хто ж нам в опомічі крім Тебе стане?

Простиш-бо нам, Господи, провини наші,

Бо ми ж люди темні, темніші від сажі.

Отож, твоя ласка й святеє терпіння

Пробуджують віру у дивне спасіння.

Як і ми винуватців всіх своїх прощаєм,

Так ти-бо прости нас, о Боженьку правий.

Щоб як праведні й ми могли в день той зрадіти,

Адже товї ми, все-таки, татку наш, діти.

А ще просимо хоч не введи у спокуси нас,

Бува надто вже важко, та триматися мусимо

При твоїй все святій, Боже, лиш допомозі

В

Просим щиро – визволь ти нас від лукавого

Припровадь нас до берега до Твого правого.

А щоб не залишився ніхто в темній ночі

Відкрий, Боже наш, всім людям очі

Бо Твоє лиш навіки є царство, сила і слава

В Бога істини й правди вічній державі

Все що є окрім Тебе – гріх тяжкий і облуда

То ж спасайтесь в молитві «Отче наш», грішні люди.

Sunday, February 07, 2010