"Транайська протока"

 

Читати фантастичне оповідання "Транайська протока"

 

 

 

 

Katowice przez kraftsof@gmail.com

Katowice (Катовіце) 1

Світло в кінці тунелю

Туди, де світло, нас ведуть,
В кінці тунелю - обмануть.

- Світло в кінці тунелю ??!
- Ні, вони просто мелять.

Переклад:

We are being led to the place where is light,
But at the end of the tunnel we will be bambuzled.

- The light at the end of the tunnel???
..I'll better belive to mr Mc'Donald..!

Помиритись з головою.

***

четвер, 3 березня 2016 р.

Не спали лише я і муза,

Немає кращого союзу.

Бог,

       Бес,

              Я… -

Сила равновесия.

 ***

Завжди у небес  питаєте ви:

Чому ми ніколи добре не жили?

Дядьки розказують,

А ви роти пороззявляли…

Один нюанс: дядькам

Це теж дядьки сказали.

(Жатецький гусь тобі товариш).

Мовчання з небес…

Тому що в голові

Немає думок Голови.

Для того щоб нам

Добре жити –

Достатньо знать

Кому служити.

Смерть мала силу,

От і косила.

Думати напевно варто –

Де ти хочеш бути квантом.

Чого в житті іще нам треба?

виступати Лише   за себе.

Помирити тіло з духом…

Стать собі найкращим другом.

Ну а далі - кожен знає:

Лише з друга друг буває.

В процентній ставці – сто із ста!

А значить – на своїх місцях. 

Не жаліє рангів

Закон бумеранга.

Жизнь – уникальна; разумная жизнь – бесценна.

***

A state of affairs in our country is that:

We all got a key

For a wrong flat.

Не тлеть

Здоровий глузд

***

Життєвий досвід - найдорожчий вчитель,
Обетував необетовану обитель,
Де перемислить сам себе мислитель,
Де наше право не вкраде правитель...

***

А ви усіх за все пробачте,

Що б не лунало з їхніх вуст -

Не слухай лідерів, й побачиш,

Як преміг здоровий глузд!

Усі ідеї - це утопія
Все писано мільйони раз,
Так рима й проситься: Утопимось,
Якщо прогнемся під маразм!

***

То меморандум, то мемуари...
То по рангу - а то на нари...
ТО реквієм, то ода -
В полон моя свобода!

***

На всі запитання
Відповідь готова:
Я автор лише віршів,
Але не автор слова.

Мені Господь допомагає –

І я це знаю!

--------------------------------------

Веди мене, Боже, до себе поволі

                                          Без болі.

--------------------------------------

Коли помру, не плач, не треба

І не топи себе в сльозах

Я буду вічно біля тебе

Хоча і там: на небесах.

-------------------------------------

А какова она – любовь поэта?

Ждите ответа, ждите ответа…

-------------------------------------

Залишилися за вікнами і літо, і зима.

Ти подивишся у дзеркало – тебе там нема.

Бери моє тепло – це все те, що я маю

Та ти плачеш і бачиш: я там. Сам. Замерзаю…

-------------------------------------

А той, хто має розуміння,

Прийме на себе всі каміння.

-------------------------------------

Когда ты станешь просто оболочкой,

Когда последнюю поставишь точку,

Когда закроют веки неба высь

Узнаешь ли??? Куда уходит жизнь?

-------------------------------------

Скрізь можливі зміни

Лиш не в Україні.

------------------------------------

Хотів почути і почув

Останню краплю дощу.

----------------------------------

Тримай бойовий дух,

                          Друг!

----------------------------------

Скорее это константа,

Чем комплимент.

Ты классно выглядишь, правда,

Ты пятый элемент!

---------------------------------

Ти увійшла у мій духовний храм,

Тепер тебе нікому не віддам.

----------------------------------

На березі жаба почала молоти

Що їй дуже важко так,

Жити в болоті.

Якби все життя із нуля розпочати,

То я, безумовно, навчилась літати.

Послухав лелека такую промову:

Я можу навчити, я вивчив корову.

О, дякую, друже – це мрія життя.

І ось наша жаба летить в забуття.

Та кожному добре в своїм, хоч й болоті

Вона зрозуміла лише в нього в роті.

---------------------------------------------

Розвіялися всі дитячі мрії,

Розвіялися всі дитячі міфи.

І що? І все? А що ж тепер зігріє

Цю душу? Коли я зітлію.

---------------------------------------------

Що рани загоїть:

Молитва чи сповідь?

----------------------------------------------

Мои паруса

Поменяли полюса.

---------------------------------------------

В геополітиці -

Монета розмінна.

В це може вляпатись 
Кожна країна.

---------------------------------------------

Каждый должен понимать

По каким правилам играть.

--------------------------------------------

Развели руками

Больше ни…

Сколько быть в режиме

Ожидания.

--------------------------------------------

Государству без бизнеса

Никуда!

Да то вы говорите?

Да!..

---------------------------------------------

Усі його минулі дні

Лягли глибою десь на дні.

----------------------------------------------

В одних респект, то Росія,

В інших то є Штати.

Кожен з них пропхнути хоче

Свого кандидата.

Пафосно добро нам сіють,

Ми ж жнивуєм  зло.

Хтось згорить, а хтось зітліє

В битвах за бабло.

---------------------------------------------

Птахи у вирій відлетіли

Хоча, не дуже хотіли.

Іншого виходу нема…

Зима!..

---------------------------------------------

Piоple мой, рiоple стой,

Piоple вниз головой.

Piоple зла, рiоple тьмы.

Пил во время чумы.

---------------------------------------------

О, как все в этом мире быстротечно.

Зарёю (звездою) вспыхнув пал, звездой потух.

Любовь – она и вечна и не вечна

Так философствовал, слезая с курицы петух.

----------------------------------------------

Мудрость мудрёную мудрил мудрёный,

Мудро мудря  - мудрым мудрость не врёт.

Вымудрил мудрый мудрую мудрость

В том , что падение тоже полет.

----------------------------------------------

І що ж тут такого,

Коли є що сказати

То ж мусиш спочатку

Усе записати.

----------------------------------------------

Спасибо всем, что вы у меня есть:

Врагам, друзьям и тем кто в эпизодах.

Спасибо за обсуд, абсурб, благую весть,

Кто ходит по воде, кто в мутных водах.

Спасибо всем, что вы у меня есть.

---------------------------------------------

Ніде, ніколи, і ні за які гроші

Не купиш якісніше, наших VIP – калошів.

---------------------------------------------------

А якщо валянки візьмеш -

Ніколи і не кашлянеш.

А не візьмеш - ну що ж... тоді

Ходи в калошах по воді.

--------------------------------------------------

Білі мухи налетіли, ти ловила їх і била.

Та прийшли халати білі, лиш тоді і попустило.

-------------------------------------------------

Пишу про все і ні про що

Та з вами все-таки  поспорю я,

Що  ту субстанцію знайду,

З якої ліпиться історія.

------------------------------------------------

Як не старались, та ніщо не вийшло

У вас тому, що наш закон як дишло.

------------------------------------------------

 (Брехали)  хлоп’ями летіла слина,

А в нас все нижче прогиналась спина.

-------------------------------------------------

Мужі усе шукають спільну мову....

Про це давно написано Криловим

------------------------------------------------

Тут усе на межі – крик душі не почують

Політичні бомжі тут себе коронують.

------------------------------------------------

Я не боюсь, но ненавижу боль я

Любую, а душевную тем более.

------------------------------------------------

А ти, відчуваєш відразу (образу)

До тих, в кого все і відразу.

------------------------------------------------

Не нав’язуй свої погляди,

А то поведуться того гляди.

------------------------------------------------

Така була політика

Історія така:

Дурак зрозуміє розумного

Розумний - дурака.

-------------------------------------------------

Він добре розбирався у лайні 

Був донедавна в дупі – тільки з неї,

З конячої, а зараз на коні,

А кінь - на кораблі, що дрейфував за течією.

-------------------------------------------------

Купив своїй корові я

Зелені окуляри.

Раніш не їла ні…х..я

Тепер усе ху...ярить.

-------------------------------------------------

Я не исчезну навсегда

Лишь испаряясь как вода,

Отобразив в себе звезду

Звездою в вечность упаду.

-------------------------------------------------

Ніяк не розумію! Хто ти?

Органічна особа,

Чи жива істота?

----------------------------------------------

Світ зійшовся клином на баблі

Не інакше, клин той на граблі.

-----------------------------------------------

Родився, жив, за все платив.

І, навіть, вже коли помер та поминальні свічі тухли

Земля мені, як кажуть, пухом.

Закон ще з мене дер і дер.

  

Я міг би стати хорошим танцором

Я міг би стати хорошим танцором,

Мені, як поганому, щось там мішає.

Пісню придумав, не кинь помідором,

Та хто її чує, як грошей немає?

Вона могла б стати актором кіно,

А може і „суперстар”,  хто його знає?

Зіграла б всі ваші життя, як одно,

Та ще не зіграє, бо грошей немає.

Він став би одним із крутих бізнесменів,

Він дуже розумний, мети досягає.

Підняв би країну одним з бізнес-планів,

Та ще не підніме, бо грошей немає.

Ти міг би стати просто хорошим,

Але ж ніколи й ніде не буває,

Щоб став нехороший, я перепрошую,

Хорошим,.. коли в нього грошей немає.

Хтось все-таки став кимось, дістав мети,

Але гроші, звичайно, прийшлося знайти.

Тирану

Мозги не покорить

Куй с нами

kujsnami

Люди не нужны

Люди не нужны  -
Нужен инструмент.
Интерес лишь в территории,
Вот главный момент.

Мої думки

Мої думки такі:
Нехай цар поміняє царків,
Бо інакше прийде пора,
І царки поміняють цара.

Общий флаг из смирительных рубах

Политик шьет нам общий флаг,
Жаль, со смирительных рубах.

Виноград недозрілий поспішно зриває. Галина Гурська

Виноград недозрілий поспішно зриває

Та до кошика свого з насолодой кладе

Той, що душі безпечні вбиває,

Та з чужих огорож все краде.

Недостиглії яблука, груші та вишні

Тобто тих, хто в храм Божий не поспіша.

Часом й тих, котрих старанно сіє Всевишній

В спосіб свій теж бува спокуша.

О, то ворог проклятий, шалений і лютий.

Котрім зовсім замало лишилось часу,

Бо от-от він навічно цепом буде скутий

Через те, мов в пропасниці, спішно гострить косу.

Підкрадаючись часто, ба, навіть до зрячих.

М’о, якраз хто відступить, ну хоч би на крок.

Ну а тих, хто духовно і нині є сплячим,

Без наживки бере на бридкий свій гачок.

Затим душі їх в порох безжально стирає,

Приміня заборонений, хитро сплетений хід,

Від котрого або в ту ж-таки мить умирають,

Або ж стають нерухомі навічно, мов лід.

Виноград недозрілий зриває,

Недостиглії яблука, груші та вишні.

Лиш на цей раз не в кошик – до ями згрібає.

Й не промовить, що досить, здається цей лишній.

Неуж уснешь, душа

Неуж уснеш, душа, опять сном грешна мира,

Закон и клятву, данную тобой, вдруг преступив?

Вдруг, пренебрегши женихом своим, и его пиром,

Того, кто кровию святой тебя купил.

Неуж, едва познав, забудешь навсегда Голгофу-гору,

И то, как твой жених на ней жаждал простой воды,

И богоматери святой то все огромно за грехи людские горе

Тяжесть креста и люду грешного во истину непоправимые плоды.

Неуж после всего прильстисься вдруг опять прошедшим,

Вновь в тину смутную тепрь, скорей всего, навек уже вступив?

Забыв и смерть позорную креста, и его чудно воскресенье,

И благодать ту дивную, которую подарком Он тебе явил.

Неуж дерзнешь ты истоптать одежду белоснежную святую,

В цвет темный князя тьмы поспешно облачившись вновь.

Безбоязно сменив возвышенное ангельское пенье «Аллилуйя»,

Отвергнув безбоязненно Господню бескорыстную любовь.

……….

Неуж прельтишься, неуж уснешь, неуж забудешь?

Сколько в жизни сей маялась

Сколько в жизни сей маялась,

Сколько лет спотыкалась.

Согрешая – не каялась,

Все вперед продвигалась.

Но отнюдь не к спасению,

Уж скорее к погибели.

Не радев Воскресением,

А очи Спасовы видели.

Но странно, видя пороки,

Долго так во терпении,

Задавая уроки мне,

Средь души запустения.

Я же, пользы из коих,

Извлекать не хотела

По просторам широким

Рядом шла с бесприделом.

Все терпел мой Господь,

Вновь и вновь получая,

Приручил грешну плоть -

Прорекла вдруг немая.

Возопив: «Мой Отец!

Я тебя обижала,

Не предвидя конец,

Ты прости, я не знала».

Иль простил Он – не ведать,

Но одно в память мне –

Он явлен ярким светом

В моем темном окне.

Мне бы прошлым не маяться

Да не пасть спотыкаясь,

Согрешаючи – каяться,

Тобой, святым, восхищаясь.

Сколько же нас, непокорных

Сколько же нас, непокорных,

Сошедших в сырые могилы?

Не омытых, нагих и позорных

Знать, убитых навек злою силой.

Сколько же мимо прошедших

Царствия Божия вечна.

Иисуса принять не желвших

В расскаяньи глубоком сердечном.

Сколько раненных ядом-стрелою

Сатаны, что не всякий раз видим.

Затем льнут к нему, здавшись без боя,

В сети, сотканы из крепких нитей.

Сколько добрых, однако беспечных,

Человеков, что опасной столь дружбе

Поддались, с тем, чтоб им теперь вечно

Злым духам нести верную службу.

Сколько же просто ленивых,

Обходя Божью церковь, минуя,

Так ни разу за жизнь не воспевших

Творцу во хорах «Аллилуйя»!

Сколько тех, кто крещенья боявших,

Прошли Божией купели мимо!

К сожаленью, так и не познавших

Его царствия, даром даримого.

Сколько всяческих пороков инных -

Перечислить их просто не в силах!

Пусть читающий всякий помыслит,

Пока кровь не застыла во жилах.

Аминь.

Гірко плакало око, та не в тому біда

Гірко плакало око, та не в тому біда.

Аби лиш ненароком не стікала вода.

Та щоб щирою була та солона сльоза

Та до істини Божої вела вузька стезя.

Й знову плакало око, не бажало нать втіхи.

Завинило глибоко, заплутавшись во гріхах.

Голосило, сердешне, в темну нічку довгенько,

Аж стерпало від плачу бідолашне серденько.

Й далі плакало око, лиш гіркіш знов і знов.

Боючись лиш їдного – втратить Божу любов.

Не лякалось, сердешне, що від сліз сліпнуть люди,

Лиш бентежила думка – що з ним в вічності буде?

Амінь.

Он – торжество над торжествами

Он – торжество над торжествами;

Он – красота сверх всех красот;

Он – чудеса над чудесами.

Он – щедрость сверх всяких щедрот.

Он – милость дивная, благая.

Он – безграничное терпенье.

Он есть любовь, любовь без края

Он – чудо мира, воскресенье!

Он есть роднее всех на свете,

Начало Он, Он же конец.

Отец он тем, кто его дети,

Неувядаемый вечный венец.

Отец Он, сын, и дух святейший.

Во неразрывной ипостаси.

Он – чистота чеснот чеснейших,

Дарящий верным вечное счастье.

И вот настал тот час ужасный

И вот настал тот час ужасный:

Воссело крепко зло на троне…

Люди, забывши о прекрасном,

Дико ликуют в Вавилоне!

Творец же, видя запустенье,

Дая возможность дозреть бесчестью,

Он им что камень преткновенья,

Миру, что дышит обманом, лестью.

Запятнаны чьи руки кровью,

И никакая щелочь в мире

Не смоет, ибо лютой любовью

Мир тяготеет к войнам, секире.